Вересень зустрічає нас не лише прохолодними ранками, а й новим розділом у житті багатьох сімей. Для дітей, особливо тих, хто вперше йде до школи, це часто час, сповнений емоцій: цікавості, невпевненості, а також страху. Як ми можемо зробити так, щоб ці перші тижні були пов'язані не зі стресом, а з гарним початком? Давайте почуємо кілька історій та перевірених порад.

ПОЧНІТЬ ЗІ СЛУХАННЯ БЕЗ ПОПІХУ ТА ОСУДЖЕННЯ

Уявіть собі маленьку Адашку, яка вночі, перед сном, каже: «Мамо, а що, як я тобі не подобаюся?» Або Зосю, яка вперше заходить сама до класу і вже біля дверей розридається. Це реальні переживання, які мають величезне значення для дитини.

Діти, навіть ті, яким лише кілька років, гостро відчувають зміни. Для деяких вступ до шкільного світу – це подорож у невідоме, особливо якщо вони раніше не відвідували дошкільний заклад. Тривога може проявлятися плачем, проблемами зі сном або труднощами з концентрацією уваги. Найголовніше, що ми можемо зробити, це вислухати. Замість того, щоб казати: «Не реагуй надто бурхливо», краще сказати: «Я розумію, що ти можеш боятися. Я теж колись боявся школи».

Розмова, в якій ми щиро слухаємо, є безпечною гаванню для дитини. І часто саме ця розмова допомагає дитині набути сміливості, щоб зустріти нові виклики.

ВАШІ ЕМОЦІЇ – ЦЕ ПОКАЗНИК ДЛЯ ВАШОЇ ДИТИНИ

Ви пам'ятаєте свій перший день у школі? Можливо, ваш рюкзак був занадто важким, або на парти дивно пахло? Дитячі спогади можуть бути потужним містом між дорослими та дітьми.

Якщо ви, як батько, відчуваєте стрес, невпевненість або просто не знаєте, як поговорити зі своєю дитиною про школу, це цілком природно. Але пам’ятайте, що ваше ставлення резонує з вашою дитиною швидше, ніж ви думаєте. Коли ви позитивно говорите про школу, ділитеся власними дитячими спогадами та показуєте, що колись ви боялися, але наполегливо йшли, ваша дитина почуватиметься менш самотньою.

Важливо не дозволяти старшим братам і сестрам чи іншим дорослим залякувати вас школою. Краще сприяти створенню атмосфери допитливості та підбадьорення. Скажіть: «У школі ти стільком речам навчишся. Це як відкривати світ крок за кроком».

ЗАМІСТЬ ТИСКУ, ПІДТРИМКИ ТА ПОЛЕГШЕННЯ

Вам не потрібно бути супербатьком. Просто дайте своїй дитині простір бути собою. Не всім потрібно одразу полюбити школу, і не кожен перший день буде ідеальним.

Психологиня Маріка Аукштулевич наголошує, що не варто тиснути на дітей чи створювати атмосферу, в якій все має змінитися одразу. Краще ставитися до початку року як до природного етапу, а не до переломного моменту в усьому їхньому дитинстві.

Не проблема, якщо дитина не завжди посміхається, іноді мовчить або спостерігає осторонь. Це частина процесу адаптації. Добре, якщо ми, як батьки, навчимося підтримувати, а не просто оцінювати результати.

НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ГРУ? ЯК МОЖЛИВО

Семирічна дитина — це не мініатюрна версія дорослого. Дітям цього віку потрібні фізичні вправи, ігри та відпочинок. Вони не будуть зосереджуватися на одному завданні цілу годину, та й не повинні.

Замість того, щоб боротися за кожну літеру в зошиті, краще поєднати навчання з розвагами. Пишіть листи своєму улюбленому мультяшному персонажу, рахуйте цеглинки LEGO або створіть домашню математичну лабораторію. Короткі перерви, деякі фізичні вправи та позитивна атмосфера можуть виконати більше, ніж десять робочих аркушів.

Пам’ятайте, школа – це не змагання. Не кожна дитина має бути чемпіоном класу. Батьківські очікування мають бути збалансовані зі здібностями дитини. Чи справді вам потрібні уроки верхової їзди, вивчення двох мов та плавання після школи? Можливо, трохи свободи та вечірнього часу лише для вас буде достатньо.

ЧУТЛИВІСТЬ ТА ПИЛЬНІСТЬ – ЦЕ НАЙКРАЩЕ, ЩО ВИ МОЖЕТЕ ДАТИ

Занадто великий тиск, брак спілкування, втома — усе це може сприяти серйознішим емоційним проблемам. Але це не означає, що вам потрібен диплом психолога, щоб помітити, що щось не так.

Звертайте увагу на зміни. Чи ваша дитина раптово замикається в собі, не хоче розмовляти, має проблеми зі сном або втрачає апетит? Не ігноруйте ці ознаки. І не бійтеся звертатися за допомогою. Розмова з психологом — це не невдача, а ознака занепокоєння.

Саме ці сигнали, труднощі та способи підтримки дітей та молоді досліджує серія подкастів CO NA TO TWÓJ ELEKARZ (ЩО КАЖЕ ВАШ ЛІКАР) зі спеціалістом з психології Марікою Аукштулевич. Відскануйте код та прослухайте всі епізоди серії.