Легші пологи, запобігання нетриманню сечі та запору, а також більше задоволення від сексуального життя. Уролог та спеціаліст FEBU з NZOZ "Twój Lekarz" Вальдемар Бончар радить, як покращити комфорт життя та уникнути незручних недуг за допомогою кількох хвилин вправ Кегеля.

М'язи Кегеля також відомі як м'язи тазового дна та промежини. Вони оточують сечовий міхур, піхву та пряму кишку, підтримують органи черевної порожнини знизу та підтримують належний тиск у черевній порожнині. М'язи Кегеля відіграють дуже важливу роль у нашому організмі. При тренуванні вони можуть допомогти під час пологів, після гінекологічних операцій або при захворюваннях, пов'язаних з нетриманням сечі. Систематичне тренування м'язів тазового дна також посилює сексуальні відчуття.

Переваги вправ Кегеля

Кілька хвилин вправ Кегеля позитивно впливають на здоров'я жінок різного віку. Починаючи з тих, хто тільки починає статеве життя, через вагітних, молодих мам, до зрілих жінок. Переваги систематичного зміцнення м'язів Кегеля:

• легші та менш болісні пологи
• нижчий ризик епізіотомії під час пологів
• профілактика нетримання сечі після пологів та в перименопаузі
• запобігання болісним запорам
• знижений ризик випадання піхви, матки та сечового міхура у жінок після гінекологічних операцій та у жінок з ожирінням
• підвищене задоволення від сексуального життя та швидше повернення до статевого акту після пологів

Як тренувати м'язи Кегеля?

Вправи Кегеля передбачають тренування скорочень і розслаблень. Важливо робити це систематично та з порожнім сечовим міхуром. Для ефективного виконання вправ слід зручно сісти або лягти і протягом 5 секунд напружити м'язи Кегеля, потім розслабити їх, також на 5 секунд. Рекомендується від 5 до 25 повторень. Коли м'язи зміцніють, час їхнього напруження та розслаблення збільшують до 10 секунд. Під час вправ слід дихати рівномірно і не затримувати дихання.

Приклад посібника з вправ Кегеля:

1. Лежимо на спині, зігнувши коліна. Ноги стоять на підлозі та на ширині стегон. Руки кладемо під поперековий відділ хребта.
2. Одночасно притискаємо поперековий відділ хребта до рук і намагаємося відірвати стегна від землі. Підтримуємо постійну м'язову напругу.
3. Поверніться у вихідне положення та розслабте м’язи.